Пам'яті Олега Ольжича (сина Олександра Олеся)

8 липня 1907 народився видатний український поет і археолог Олег Кандиба (псевдонім Олега Ольжича, 1907-1944, концтабір Заксенхаузен), активний діяч Організації українських націоналістів (ОУН). Син відомого ветеринара київських боєнь, українського письменника і поета Олександра Івановича Кандиби, який писав під псевдонімом Олександр Олесь (помер незабаром після того, як отримав повідомлення про загибель сина, похований на Ольшанському цвинтарі в Празі). Мати — вчителька Віра Свадковська, в жилах якої текла українська, білоруська, грецька кров. Олег Кандиба - автор поетичних збірок «Рінь» (1935), «Вежі» (1940) та посмертно виданої «Підзамче» (1946), перевиданих у збірках «Поезії» (1956) та «Величність» (1969), ряду праць з археології, серед яких «Schipeniz-Kunst und Gerete eines neolitisches Dorfes» (1937), справив помітний вплив на літературу української діаспори. ЗАМУЧЕНИЙ У ГЕСТАПО.

О Націє, дужа і вічна, як Бог, —
Не це покоління холопів, —
Хто злото знеславить твоїх перемог
При Корсуні і Конотопі?

О Націє, що над добро і над зло,
Над долю, і ласку, і кару, —
Хто, темний, не схилить поблідле чоло
В сліпучому сяйві Базару?

Хто, мертвий, не стане у праведний слід
На путі, що славою бита,
У громі грядущих огненних побід,
Що ними ти вкриєш півсвіта?

1940
Читати